Через те, що Україна тривалий час не мала власної державності, значна частина культурної і історичної спадщини перебуває у власності інших держав. Наприклад в Польщі, Швеції, США, Великобританії і зокрема Росії. Нижче хочу нагадати чим заволоділи росіяни і зберігають в Ермітажі.
В дописі я подаю фото лише того, що попадає в інтереси цього блогу, тобто пов’язане з холодною зброєю і доступне в оцифрованому вигляді онлайн. Перелік українських цінностей в колекції Ермітажу насправді колосальний, ніхто навіть не знає всього. Просто публікую ті значимі екземпляри які зміг віднайти.
Розкопувати кургани росіяни почали давно, ще тоді коли це мало нагадувало сучасну археологію. Для об’єктивності зауважу, подібний підхід був і в європейців. Розривали все не особливо звертаючи увагу на культурні шари і залишаючи поза увагою те що не з золота. Так почала формуватися Петровська колекція.
Почну з фото цього фантастичного акінака з Литої могили. Він просто вражаючий.
Лита могила (Литий курган, Мельгунівський курган) — один з найдавніших курганів скіфів, царський курган 2-ї пол. 7 ст. до н. е. Розкопаний у вересні 1763 року біля с. Копані Знам’янського району Кіровоградської області. Роботи проведені за вказівкою генерала-губернатора Новоросійської губернії О. Мельгунова. Додатково досліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1990. Надійшов в Ермітаж в 1859 р. (На сайті Ермітажу)
Руків’я ахеменидського меча. V ст. до н.е.
Курган Чортомлик. Придніпров’я, поблизу Нікополя. (На сайті Ермітажу)
Обкладка ножен меча. Скіфська культура. 350-325 р. до н.е.
Курган Чортомлик. Придніпров’я, поблизу Нікополя. (На сайті Ермітажу)
Обкладка горита. Скіфска культура. IV ст. до н.е.
Курган Чертомлик. Придніпров’я, поблизу Нікополя. (На сайті Ермітажу)
Точильний камінь. 400-350 р. до н.е.
Курган Куль-Оба. Крим, околиці Керчі. (На сайті Ермітажу)
Оселок з ковпачком. Скіфська культура. IV ст. до н.е.
Курган Чертомлик. Придніпров’я, поблизу Нікополя
Оселок. Скіфськая культура. Кінець IV ст. до н.е.
Талаєвський курган 1. Крим
Меч залізний з кільцевим навершям в золотому облицюванні.
Візантія. VII ст. Перещепинський комплекс. Околиці Полтави поблизу села Мала Перещепина.
Меч виконаний у візантійській майстерні, що виготовляла предмети розкоші для знатних кочівників. Зазвичай з таких предметів складалися багаті дипломатичні дари. Разом з поясом, на якому він, можливо, висів (зберігся лише наконечник ременя), а також пояс з псевдопряжками і ритон, меч був частиною набору озброєння і спорядження знатного воїна. (На сайті Ермітажу)
Головний убір у вигляді шолома. Північне Причорномор’я. IV ст. до н.е.
Курган Ак-Бурун. Крим, околиці Керчі, мис Ак-Бурун. Боспорське Царство. (На сайті Ермітажу)
На додачу не лише скіфи, трохи з інших епох.
Навершя руків’я меча
Кінець IV – початок V ст. Могильник Новогригорівка (розкопки 1884 р.). Запоріжжя. (На сайті Ермітажу)
Шолом з маскою. Росія. XII – початок XIII ст.
Курган 1 (розкопки 1892 р. О. Н. Макаревич). с. Липовець Канівського уїзду Київської губерні, на лівому березі річки Росава. (На сайті Ермітажу)
Фрагмент меча.
Епоха Аварского і Хозарського каганату. Середина VII ст.
Перещепинський комплекс. село Мала Перещепина, поблизу Полтави. (На сайті Ермітажу)
Меч
Росія. X ст.
Чомусь у мене великі сумніви, що до абстрактного терміну Росія, як і в попередньому випадку з шоломом і маскою. Є підозра, що знайдений на теренах України. Багато експонатів в колекції мають дуже розмите походження. (На сайті Ермітажу)
Меч епохи вікінгів
Північна Європа, IX – X ст. (На сайті Ермітажу)
Меч епохи вікінгів
Північна Європа, IX – X ст. (На сайті Ермітажу)
Меч епохи вікінгів, IX-X ст. (На сайті Ермітажу)
Меч с серповидним навершшям. IV-II ст. до н.е. (На сайті Ермітажу)
Меч
Західна Європа, 1170-1350 р. (На сайті Ермітажу)
Меч
Західна Європа, 1170-1350 р. (На сайті Ермітажу)
Меч сарматського типу з кільцевим навершшям і брускоподібним перехрестям
Крим I ст. (На сайті Ермітажу)
Окрім ермітажу є ще багато музеїв і скарбниць в РФ, що заволоділи нашою історією. В майбутньому продовжу ще досліджувати цю тему.
Попри таку невтішну ситуацію я дуже оптимістично дивлюся на перспективу повернення українських скарбів додому. Рано чи пізно Росії доведеться виплачувати нам репарації і частину вони будуть змушенні повертати награбованим.
P.S. В дописі я свідомо не подаю скарби з тих територій, що зараз не входять до сучасних кордонів України, наприклад Кубані. Якщо розглядати проблему так широко, то краю списку взагалі не буде видно.
Be First to Comment