Акінак з Слов’янську (архів №4)

Зазвичай під тегом акінак я роблю підбірку фото лотів з онлайн-аукціонів де свої знахідки виставляють чорні археологи. Цього разу репост новини від державної інституції. Мешканець Донбасу подарував унікальну знахідку, але цілком з реальною матеріальною вартістю, подібні акінаки продаються за великі гроші. В наш час це безпрецедентний випадок, коли архіологічний скарб дарують музею. Приєно поділитися з вами такою новиною.

PICT0063

Новина з сайту реставраційного центру:

Унікальний скіфський меч віком 2500 років, знайдений під Слов’янськом у Донецькій області, 6 квітня 2017 року передано на реставрацію до Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

На церемонію передачі до Києва прибула зберігач фондів Слов’янського краєзнавчого музею Євгенія Калугіна. За її словами, древня знахідка потрапила до фондів музею після старту проекту “Музей відкрито на ремонт”, який реалізується для музейних закладів у містах Слов’янськ та Лисичанськ. У січні 2017 року місцевий житель подарував його музею до відкриття виставки.

PICT0013

– Все, що ми відкриваємо, показує, що ми, українці, є великим народом! У нас є неймовірна культура і ми маємо про це говорити… Для мене, як жительки Донбасу, це дуже гостре та актуальне питання – зазначила зберігач фондів музею.

Міністр культури України Євген Нищук наголосив, що такі знахідки є великою подією як для істориків, археологів та реставраторів, так і загалом для української культури, адже свідчать про багатства історії українських земель. Наразі, за словами Євгена Нищука, Мінкультури приділяє велику увагу процесу реставрації низки стародавньої зброї, адже такі знахідки є дуже символічними й є свідченням певних історичних “співпадінь”.

IMG_0211

– Упродовж року це є друга така велика знахідка. Раніше ми презентували “Меч Вікінгів” Х століття, виявлений у контрабанді на кордоні з Естонією; тепер нова подія, і це вже V століття. Символічно, що якраз на тому рубежі, де зараз наші сучасні українські лицарі-військові відстоюють цілісність держави, там же билися і в V–VI століттях. Це було дуже давно, але “больові точки” співпадають – це не випадкові речі – сказав Євген Нищук.

Старший науковий співробітник, завідувач відділу Інституту археології НАН України, скіфолог Юрій Болтрик наголосив на унікальності знахідки. Він зазначив, що подібні мечі древні скіфи використовували для бою близько V ст. н.е. ще в Передній Азії. Цей меч є яскравим прикладом тогочасної зброї. За його словами, ця археологічна знахідка збереглася тільки завдяки особливостям природного середовища на Сході України, де була знайдена – озер поблизу р.Сіверський Донець, природних соляних куполів цього краю.

– Звісно, нам би всім хотілося, щоб цей меч був у кращому стані, але вже зараз ми бачимо, що метал меча зберігся. Особливості його деталей покаже рентген, але ми вже можемо розуміти, що на ньому присутні три різні за якістю типи заліза. Меч має цікаву двотаврову рукоятку. Іноді, для зручності під час бою, древні воїни насаджували на неї ще руків’я у вигляді бронзового держака. Час ішов, традиції змінювалися, але форма лишалася» – розповідає Юрій Болтрик. –Цікаві деталі помітив і мій колега український археолог Максим Левада – на мечі видно зображені обриси – тут або грифон, або хижак із сімейства котячих. Думаю, наші реставратори зможуть його дослідити.

Коштовність меча підтверджує реставратор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Віктор Голуб. Каже, що його досить великий розмір – 75 сантиметрів – свідчить про те, що річ була створена для кремезного воїна. Можливо, цей меч використовували в бою верхи з коня.

– Вочевидь, цей меч був викуваний індивідуально для певного воїна. Він відрізняється від знахідок того періоду своєю масивністю – зазначив реставратор. – Попри те, що стан меча не є критичним, його збереження потребує термінової реставрації, і ми почнемо її вже найближчим часом.

За словами Міністра культури, після завершення реставрації знахідки, яка триватиме близько півроку, презентацію вже відновленого меча планують провести в Слов’янську.

Джерело інформації Національний науково-дослідний реставраційний центр України.

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Be First to Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *